Україна пам’ятає, світ визнає
Чом, Україно, ти так посивіла,
А люди твої, як земля, почорніли?
І в кожній родині, із кожної хати
Благають, благають худі рученята:
« Дай хліба, мамо, дай хліба, мамо
Рідна моя, дай хоч кусочок хліба…»
85 років тому по Україні гуляла смерть. Смерть без війни, без епідемій чи потопу. Смерть спустошувала села й хутори, і живі не встигали хоронити мертвих. Смерть мала ім'я - Голод.
Не обминув голод і наше рідне село, Руську Поляну. Люди їли мишей, щурів, горобців, земляних хробаків і слимаків, мололи кістки на борошно, варили шкіру із взуття. Вживали в їжу кульбабу, реп’яхи, проліски, липу, акацію, щавель, кропиву. Були випадки людоїдства.
У людей розпухали обличчя, ноги, животи. Померлих, а часто ще й живих, звозили й скидали у ями й закопували. За даними різних джерел, в ті страшні роки загинуло від голоду близько 280 руськополянців.
В останню суботу листопада вся Україна й увесь світ вшановують пам’ять мільйонів жертв Голодомору 1932-1933 років – найтрагічнішої сторінки в історії України й однієї з найбільших гуманітарних катастроф за все існування людства.
«Ми пам’ятаємо. Ми сильні!» – промовляє серце кожного українця. Тому учні 2-Б класу (вчитель Шраменко Т.О.) виготовили квіти незабудьки та створили панно Пам’яті. Квітка незабудька – символ пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Вона нагадує нам, що ми не маємо права забути мільйони жертв.
Учні та педагогічний колектив нашої школи взяли участь в акції «Україна пам’ятає, світ визнає»: ознайомились з документальними відеоматеріалами про Голодомор в Україні 1932-1933 років, підготували тематичну виставку «Ти скажеш не було голодомору?» (бібліотекар Антіпенкова Л.В., вчитель Деркач Л. М.,), провели урок-реквієм «Кривава ціна українського хліба» (класні керівники 1-11 класів), урок пам’яті «Схилімо голови в скорботі» (класний керівник П’ятун К.І., 8 клас), вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.
Схилили голови в скорботі учні 1-11 класів. Плачуть свічки пам’яті… А поряд – хліб і колоски пшениці. Це пам’ять про тих, хто не дожив, не долюбив, не встиг народитись.
На цвинтарі «Дібрівка» відбулось покладання квітів до могили жертв Голодомору. О 16 годині засвітились поминальні вогники у вікнах руськополянців. Згадали у молитвах всіх тих, хто страждав і загинув.
Хай же пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі!
Чередніченко Л.І., ЗДВР
Коментарi